Проблемы школьного образования и деструктивных субкультур на конкурсе «Иной взгляд»

Проблемы школьного образования и деструктивных субкультур на конкурсе «Иной взгляд» 31.12.2013

   На конкурсе аналитических статей «Иной взгляд», который проводило в рамках Международного молодежного форума в Луцке Волынское православное братство трезвости имени святого праведного Иоанна Кронштадтского, помимо победителей в старшей и младшей возрастной группах были отмечены еще несколько работ. Особенно привлекли внимание жюри статьи «Перевантаження чи ліниві діти?» Виктории Гресь и «Новий погляд на молодіжні субкультури» Ольги Пришневской.

   Представляем вашему вниманию эти две работы.

Перевантаження чи ліниві діти?

   Дуже часто ми чуємо такі фрази як: «Ненавиджу школу», «Не хочу це вчити!». Варто задуматись, чому навіть маленькі школярі так говорять.

   З новим навчальним роком кількість предметів збільшується, а отже зростають навантаження. З’являється все більше уроків, домашні завдання стають дедалі складнішими, а фізична активність, навпаки, зменшується. Бажання вчителів та батьків зробити із дитини вундеркінда може погано відзначитись на її самопочутті.

   Виконання домашнього завдання займає дуже багато часу. В школі робота проводиться разом із вчителем, а вдома дитина має самостійно вчити матеріал. Більшу частину того, що учні не встигли зробити у класі, вони виконують вдома. Тобто те, що учень мав засвоїти на уроці, він вивчає вдома, тому що програма складна.

   Але багато батьків просто впевнені, що шкільна програма нічим не шкодить здоров’ю їхніх чад. Тати і мами думають, що сама дитина лінива та не хоче виконувати уроки.

   Серед шкільних факторів, які згубно діють на самопочуття дитини, є постійні мікростреси, які виникають унаслідок поганого сну та відсутності апетиту. Але батьки не надають цьому уваги. Також через недостатність нормального відпочинку, у школярів виникає стрес обмеженого часу. Також стреси можуть викликати неправильна будова шкільного дня. Наприклад, якщо у один навчальний день будуть чотири уроки точних наук та два гуманітарних.

   Опитування показало, що двоє з двадцяти учнів вважають, що шкільна програма не перевантажує їх.

   Через надмірну подачу шкільного матеріалу та недоспані ночі у багатьох підлітків може з’явитись депресія. У них присутній пригнічений настрій та інколи агресивна поведінка, які можуть привести до подальших проблем та конфліктів у спілкуванні з однолітками.

   Багато дорослих людей, згадуючи свої шкільні роки часто кажуть, що половину інформації, яку вони отримували у школі зовсім, не знадобилась у подальшому житті.

   Можливо, потрібно ввести таку систему навчання, де будуть братись до уваги інтереси, бажання та здібності дитини. Також можна запропонувати учням самостійно вибрати предмети, які вони хочуть поглиблено вчити, а всі інші вивчати на базовому рівні. Потрібно, аби уроки стали цікавими, аби діти йшли на них з задоволенням. Уроки повинні мати свою мету, крім того роботу треба розподілити рівномірно, не перенавантажуючи інших, особливо відмінників.

   Напевно, після таких змін учні будуть любити ходити до школи.

Вікторія Гресь


Новий погляд на неформальні молодіжні організації

   У наш час існує багато молодіжних субкультур, такі як: хіпі, панки, скін-хеди, готи, гопники, байкери, металісти, емо та інші. Вони мають свій специфічний стиль життя і манеру поведінки, власні норми та цінності, які демонструють їхні погляди на життя. Зазвичай учасниками неформальних молодіжних організацій є підлітки. Їм, як нікому, необхідно самовиразитись, виділитись з натовпу, показати, що кожен з них – нестандартна особистість.

   Розпочнемо з того, чому в тинейджерів виникає бажання стати учасником неформального молодіжного угрупування. З цього приводу, психолог ЗОШ №23 м. Луцька дала свій коментар:

   «Дуже часто причинами вступу підлітків до тих чи інших субкультур є байдужість батьків та безвольність самих дітей. Мама і тато цілий день на роботі, в той час, коли їхнє чадо піддається впливу вулиці. Членами субкультур стають діти як з багатих, так і з бідних сімей, як з неповних, так і з багатодітних. Причина одна – відсутність уваги та контролю з боку батьків. Батьки не розуміють дітей, а діти батьків, у кожного з них своя правда».

   Проаналізувавши, проведене опитування, можна дійти до висновку, що 56% опитаних підлітків задумувались над тим, аби стати учасником неформального молодіжного угрупування. 

внутрь в опитування.jpg

   Як показує практика, бажання належати до тієї чи іншої субкультури з віком найчастіше зникає. Тоді для чого таке фанатичне захоплення у юності? Адже дуже часто воно призводить до фатальних наслідків! Наприклад, така субкультура, як диявопоклонництво, передбачає проведення месс, ритуалів, жертвоприношень, які не обходяться без проливання людської крові. Молодь – це майбутнє усієї нації. Чи можна назвати здоровою націю, яка вбиває себе своїми ж руками?

   Проте, серед молодіжних рухів є не лише агресивні. Існують й ті, які не мають жодного відношення до криміналу та сатанізму. Вони об’єднуютя, створюють власний стиль та імідж, проте не роблять нікому шкоди. Подібні угрупування позитивно впливають на розвиток особистості, адже розвивають її індивідуальність.

   Підсумовуючи, потрібно сказати про те, що неформальні молодіжні організації були, є і будуть. Не слід вважати людей, які відносяться до певних неформальних угрупувань вкрай неправими, адже кожен має право на самовираження та індивідуальність. Проте, право на існування мають лише ті субкультури, котрі не маніпулюють людьми та не створюють потенційних загроз суспільству.

Ольга Пришневська